Кандидат в народні депутати по 209 виборчому округу Максим Білоусенко заявляє, що йому не дають розмістити свій передвиборчий матеріал в газеті «Чернігівщина». 

Очевидно, ситуація описана нижче є наслідком протистояня в 209 окрузі кандидата в народні депутати Івана Куровського та іншого місцевого великого замлевласника Леоніда Яковишина, людина якого, Валерій Марченко, також балотується по цьому округу, повідомляє pik.cn.ua 

Наводимо текст листа Максима Білоусенка в редакцію ПІК з деякими скороченнями. 

З початку року на території міста Ніжина почала активно розповсюджуватися газета «Чернігівщина». З початку весни на шпальтах газети «Чернігівщина» активно починає з’являтися Герой України Леонід Яковишин, який навіть не заперечує, що це його власна газета, згодом почесне місце героя поступово починає займати перший заступний пана Яковишина - Валерій Марченко. В публікаціях, які він видає за свої, пан Валерій викладає свою життєву філософію та ділиться мріями, пов’язаними з його бурною політичною діяльністю на всеукраїнському рівні. 

Почалася передвиборча компанія і Валерій Марченко газеті виступає вже в якості кандидата в народні депутати. Відповідно до ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів» засіб масової інформації, який надав друковану площу одному кандидату в депутати - не може відмовити від надання друкованої площі іншому кандидату. 

Вирішивши провести журналістське розслідування чи дійсно ЗМІ незалежні перед виборами, прямую саме до славетного міста Чернігова в редакцію газети «Чернігівщина», адже раніше вона про мене неодноразово писала і я був впевнений в тому, що колеги мені не відмовлять та укладуть зі мною договір на розміщення передвиборчої агітації, як з кандидатом у народні депутати. 

Беру таксі та знаходжу будинок, де відповідно до вказаної в газеті «Чернігівщина» адреси і знаходиться її офіс: вулиця «Воїнів-Інтераціоналістів, 41-А, корп.2, офіс.2.». 

Біля білої цегляної багатоповерхівки намагаюся знайти другий корпус. На зустріч виходить молодий чоловік. На моє запитання де знаходиться газета «Чернігівщина» він погоджується провести до редакції. Будинок з домофоном. Набираємо квартиру номер 2, підіймає слухавку невідомий чоловік, який чемно вітається. «Газета «Чернігівщина»?» - запитуємо ми. – Так, а що ви хотіли ? – лунає відповідь. Пояснюємо, що ми прийшли укласти договір на розміщення реклами, але не вказуємо якої. 

Все, двері відчинені. Паралельно з нами до під’їзду заходить ще один невідомий чоловік, як виявилося пізніше це був Віталій Голець, колишній секретар Чернігівської міськради, нині викладач педунінституту, на сьогодні він є довіреною особою кандидата в народні депутати по 208 округу. На першому поверсі на дверях не було жодної вивіски, а тому запитуємо в Гольця де знаходиться офіс № 2 і редакція газети «Чернігівщина», на що він чемно відповів, що також йде в редакцію і відкрив туди двері, де я в одному із кабінетів помічаю головного редактора пана Супрунюка. Дізнавшись, що я кандидат в депутати за вказівкою пана Гольця, приміщення редакції газети «Чернігівщина» швидко перетворюється на приватну квартиру, а мене попросту туди не впускають, мотивуючи це тим, що ніякої «Чернігівщини» за цією адресою немає. 

Розуміючи, що наша розмова зайшла в глухий кут, телефоную до кореспондента газети «Чернігівщина» в Ніжині Олега Головатенка. На відео розмова з Олегом Головатенком, під час якої він говорить, що саме у цьому будинку знаходиться редакція.

Редактор газети Супронюк у телефонній розмові відмовляється укладати зі мною угоду на розміщення політичної реклами, пояснюючи це тим, що йому, редактору, та керівнику газети потрібно отримати дозвіл у засновника, тобто фактично у пана Яковишина.

Врезультаті порушення закону я вимушений був викликати міліцію, щоб працівники правоохоронних органів зафіксували факт відмови газетою «Чернігівщиною» у наданні мені друкованої площі, а отже і порушенні передвиборного законодавства. По приїзду правоохоронців Віталій Голець поспішно залишив квартиру, а пан редактор перестав відповідати на дзвінки в двері та по мобільному.